Вирощування  сої

Вирощування  сої

Соєві боби Glycine max (L.) Merr. вирощують понад 3500 років. Цей вид походить з Китаю і нині є найважливішим джерелом багатого білком корму для худоби, що використовується в Європі. Більшість соєвих бобів, що використовують в Європі, є імпортними. Наразі річні обсяги європейського виробництва становлять приблизно десять мільйонів тон. Безпосередньо соєві боби багаті білком (протеїном) (близько 40 %) та олією (близько 20 %). Вони мають високу цінність завдяки поєднанню білка та олії, а також у зв’язку з високою поживною цінністю білка.

Сою можна вирощувати на більшості видів ґрунтів, але найкраще для цього підходять теплі, добре дреновані ділянки. Висівають насіння сої у березні та квітні, коли температура ґрунту досягає 9 ° C, а достигає соя у більшості європейських зон вирощування у вересні або жовтні.

Наша підтримка виробників сої

Після створення Асоціації «Дунайська Соя» у 2012 році, значну зусилля організації спрямовані на стале виробництво не-ГМ сої європейського походження спрямовано на поширення прогресивних технологій вирощування сої. «Дунайська Соя» надає ресурси для навчання (посібники та відео), а також організовує дні поля та навчання фермерів щодо технологій сталого вирощування сої та підвищення вартості їх продуктів. Такі навчальні заходи організують в межах Програми Протеїнового Партнерства Асоціації «Дунайська Соя». Програма призначена для надання допомоги малим та середнім фермам у проблемних регіонах Європи щодо  сталого вирощування сої.

Екологічні переваги

Введення сої та інших азотфіксуючих (бобових) культур до сівозміни та популяризація практик сталого вирощування допомагає зменшувати тиск сільського господарства на ґрунт, воду та інші природні ресурси. Присутність сої в сівозміні дуже позитивно впливає на сільськего господарство та навколишнє середовище:

по-перше, як азотфіксуюча культура, соя боби зменшує загальну потребу в мінеральних азотних добривах, у свою чергу, є меншими обсяги вуглецевих викидів від сільськогосподарського виробництва;

по-друге, висівання різних культур у межах сівозміни перериває життєві цикли проблемних бур’янів, шкідників та хвороб, допомагаючи зменшити загальну потребу в пестицидах;

і, по-третє, соя є сприятливим попередником у сівозміні (як-от: для озимої пшениці), підтримуючи здоровий розвиток рослин та зменшуючи потребу в енергоємній обробці ґрунту.